Герої, які не носять плащі та маски: інтерв'ю з волонтером благодійного фонду Liberty Ukraine Foundation Іваном Сікорським

У Арістотеля одного разу запитали у чому полягає суть життя. Мислитель відповів просто: «Служити іншим і творити добро». Сьогодні, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, ці слова набувають неабиякого значення. Волонтери, які усіляко допомагають Україні в ці складні часи, є прикладом стійкості, солідарності та співчуття. Вони, як і наші військові, втілюють колективну волю створити світле майбутнє для України та українського народу. 

Для того, щоби розібратися у всіх складнощах волонтерської роботи на теренах США, редакція BAZAR звернулася до Івана Сікорського – волонтера зі стажем, який вже близько 9-ти років живе й працює у Нью-Йорку, але жодного дня не забував про Батьківщину. Іван є активним членом команди фонду Liberty Ukraine Foundation  й сьогодні він розповість безпосередньо про роботу фонду, хто і чим може допомогти, з якими складнощами та викликами доводиться зіштовхуватися щодня та як їх вдається долати. 

Зміст статті:

Портрет сучасного волонтера

— Іване, розкажіть про себе: звідки ви, де навчалися, чим займаєтеся? 

— Я родом з Закарпаття. Навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» на інженера. Через два роки після закінчення університету переїхав до США. Це було на початку 2015 року. Планував бути в Америці тільки 3 місяці, але доля склалася так, що вже дев'ятий рік живу тут, у місті Нью-Йорк. 

— З чого почалася ваша волонтерська діяльність? 

— Як і всі новоприбулі, спочатку займався пошуком роботи й влаштуванням життя у новій країні, а згодом почав знайомитися з місцевим українським ком'юніті. На той час я волонтерив у різних благодійних організаціях, а також мав власні мініпроєкти, спрямовані на допомогу Україні. Вважав, що якщо я не там (в Україні), то все одно зобов'язаний чимось допомогти. 

Приблизно тоді ж познайомився з одним із київських волонтерів. Він написав пост в одну із нью-йоркських груп (спільнота в Facebook), що потрібен телефон для керування дронами. Дрони зазвичай йдуть у комплекті з пультом керування, але не мають екрана, тому для цих цілей військові часто використовують телефони. iPhone чудово поєднується з американськими дронами, тому я надіслав телефон й продовжив співпрацю з волонтером. В цьому ж таки 2016 році вдалося надіслати перший дрон в Україну і можна вважати що з того моменту розпочалося не тільки моя волонтерська діяльність, а й знайшовся її напрямок – сьогодні також здебільшого займаюся саме дронами, але вже під егідою Liberty Ukraine Foundation. 

«З маленьких проєктів починається велика справа».

Liberty Ukraine Foundation: історія створення, діяльність та щоденні виклики

— Коли та як ви долучилися до команди Liberty Ukraine Foundation?

— У 2021 році мій друг з Києва познайомив мене ще з одним нью-йоркським волонтером, родом із Закарпаття. Ми почали співпрацювати. Це якраз був період, коли більшість західних ЗМІ почали писати про неминуче вторгнення Росії в Україну. Цим волонтером виявився Дмитро Топчій – майбутній співзасновник Liberty Ukraine Foundation. 

На момент нашого з Дмитром знайомства, фонд Liberty Ukraine ще не існував, хоча ми вже активно волонтерили – збирали кошти, поширювали інформацію у Facebook, закупляли й відправляли термодрони для військових. В той період термодрони ще досить дорого коштували, бо це була новинка на ринку. Тоді ж ми почали активно вивчати нові моделі обладнання, купувати рації, а згодом уже й військові стали говорити, які потреби можуть виникнути в майбутньому. Ми в такому напрямку і рухалися. 

Почалася повномасштабна війна й наша логістична ланка, за допомогою якої ми відправляли допомогу, просто зникла, бо авіаперевезення через повітряний простір України стали неможливими. І в якийсь момент ми просто не знали що робити. Дійшло до того, що кожен другий день ми приїжджали в аеропорти – тут є два інтернаціональні аеропорти JFK в Нью-Йорку і Newark в Нью-Джерсі – шукали людей з українськими паспортами (вони зазвичай летіли до Польщі) й так передавали гуманітарну допомогу (зрозуміло, що ми показували їм вміст сумки). Спочатку LOT (польські авіалінії) навіть безкоштовно брали ці валізи, бо ми наголошували, що це гуманітарна допомога, а не бізнес. Також ми мали налагодити схему, коли люди з Польщі зустрічали цей вантаж і передавали його далі в Україну. 

За цей час Дмитро Топчій спільно з Антоніною Левчук заснували Liberty Ukraine Foundation. Вони оформили цю non-profit організацію, щоб пришвидшити й збільшити збір донатів. В Америці це працює так – люди хочуть зробити donation (пожертвування) й коли ці кошти йдуть на користь non-profit організації, то американцям це простіше показати у своїх особистих звітах. 

Дмитро Топчій й Антоніна Левчук зареєстрували Liberty Ukraine Foundation в Техасі, бо там закони більш лояльні, ніж у Нью-Йорку. Вони достатньо серйозно підійшли до цього питання й уже за місяць-два змогли зареєструвати організацію, прописати статут й розпочати роботу. Так ми стали отримувати більше допомоги, особливо від американських громадян, почали робити більше закупок й відправляти в Україну. Ми налагодили логістику – стали користуватися послугами офіційних перевізників, які відправляють допомогу спочатку в Польщу, а потім і в Україну. 

«Хоча Liberty Ukraine організована не так давно, у 2022 році, але «кістяк фонду» – це волонтери, які працюють на благо України ще з 2014 року. На момент створення фонду уже була сформована команда й налагоджена логістика, просто потрібно було все це організувати у правовому полі, бо багато людей хотіли допомогти, а просто не знали як».

Команда Liberty Ukraine Foundation / Фото: особистий архів

— Чому ця справа стала важливою саме для вас?

— Я мав велике бажання допомогти людям в Україні, й зберегти життя нашим військовим, тому перше, що ми почали надсилати в Україну, це були шоломи та бронежилети. 

Ще один момент полягав у тому, що багато благодійних організацій (не важливо старі вони були чи нові) через свій статут не могли надсилати засоби індивідуального захисту для військових, тобто у них не було експортних ліцензій на бронежилети й інші речі подвійного призначення (навіть якщо це цивільний дрон, який можна придбати у звичайному магазині, переправити його в Україну вже не так просто), тобто мова про логістичні нюанси. Коли почалася війна, то багато організацій просто потрапили в «логістичний глухий кут», коли гуманітарна допомога просто затримувалася на кордоні, причому мова не лише про каски та бронежилети, а й медикаменти, які знаходилися там місяцями. Тому це був великий ризик, бо кожен день затримки міг вартувати чийогось життя. 

Наш спосіб надсилати допомогу часто, але маленькими партіями, виявився найбільш дієвим та ефективним. 

Ще один аспект – ми отримували конкретні запити безпосередньо від військових. Наприклад, якщо ми купували 8 касок, то чітко знали, яким восьми людям вони будуть направлені. Також до нас зверталися люди, котрі купували родичам шоломи чи бронежилети, але не знали як це все надіслати. Ми їм допомагали з цим. 

Зараз ми також надсилаємо допомогу невеликими партіями, однак за понад рік існування фонду  уже направили в Україну більш як 5 тис. тонн гуманітарки, включно з дронами, одягом, взуттям, медикаментами, спецтехнікою і т.д..

— Які конкретні види допомоги фонд надає українським військовим?

— До моменту фактичного заснування організації Liberty Ukraine та після, це, перш за все, тактичне екіпірування. Це є одяг, взуття, спецспорядження і т.д. По цьому напрямку закупівлі відбуваються постійно, тому що на війні дуже все пришвидшено – взуття зношується максимально швидко, як і одяг. Часто надсилаємо військовий одяг американського виробництва, наплічники, взуття. Свого часу дуже популярний був запит на взуття бренду «Lowa» (близько $200 за пару). 

Взуття марки «Lowa», якому віддають перевагу наші герої

Також постачаємо нашим військовим ліхтарики на голову, радіостанції та підсилювачі для радіостанцій, що забезпечують безперебійний зв'язок між військовими та командуванням. Техніка, зрозуміло, може виходити в ладу, тож ми отримуємо постійні запити на її постачання. Зв'язок на війні – це надважливо, тому ми регулярно надсилаємо українським військовим рації та комплектуючі. Окрім того, спальники, намети, фільтри для води, мобільні літні душі й інше. Яких ми тільки запитів не отримували. 

Платформа Liberty Ukraine працює так, що військові можуть зайти на сайт фонду й надіслати запит. Однак, це має бути запит від конкретної військової частини, а не від мами чи бабусі військового. 

Як виглядає подання запиту? Все просто. Військова частина надсилає нам лист у якому детально вказує, що їм потрібно. До прикладу, якщо це одяг, то яка кількість та які розміри. Далі ми комплектуємо цей запит й надсилаємо зі Львова (саме там знаходиться хаб фонду, куди надходить допомога з Америки, а вже потім розвозиться територією України) під акт приймання-передачі безпосередньо військовим. 

«Проєкти починаються і закінчуються, коли з'являються конкретні запити. Дронами ми займалися постійно, як і аптечками. Перший час ми збирали та надсилали дуже багато аптечок, а зараз об'єми менші, бо держава задовольняє потреби військових у персональних аптечках. Те ж саме стосується і шоломів. Якщо раніше то були великі об'єми, то зараз ми хоч і продовжуємо надсилати каски, але це вже одиничні випадки».

Долучайтеся до благодійної ініціативи фонду / Фото: Liberty Ukraine Foundation

— Які проєкти фонду спрямовані на надання підтримки пораненим цивільним та військовим особам?  

— Наш український партнер зі Львова – фонд «Принцип свідомості» – розпочав реновацію місцевої лікарні й ми долучилися до їхньої ініціативи. Зокрема, ми збираємо кошти за кордоном і спонсоруємо ремонт занедбаного крила цієї лікарні. На сьогодні відремонтовані дитячі кімнати, санвузли, й куплене обладнання, щоб поранені відчували себе максимально комфортно під час реабілітації. Це не мій проєкт, тож я не знаю усіх аспектів, але вся ця інформація є на нашому сайті. 

Також, конкретно в цей день, коли ми з вами ведемо діалог, співзасновники Liberty Ukraine, знаходяться у Польщі. Там вони працюють над нашим новим проєктом. Мова йде про дітей, які втратили батьків під час війни. Наш фонд планує організувати виїзд таких дітей за кордон (у Польщу), щоб вони мали змогу змінити обстановку та отримати психологічну допомогу.     

— На сайті Liberty Ukraine вказано, що фонд проводить місцеві події в Остіні, Техас та, окрім того, має це ряд інших ініціатив. Чи не могли б ви про них розповісти? Яка ціль цих заходів та як ви часто їх проводите?

— Так, ми справді маємо багато ініціатив, але всі ці ініціативи об'єднанні спільною метою – збором коштів на користь України та українців. Мова йде представлення Liberty Ukraine на різноманітних заходах та фестивалях. Ми приїжджаємо, розказуємо про наш фонд та його цілі. Тобто це своєрідна реклама Liberty Ukraine, щоб люди знали про нас й активніше допомагали збирати кошти. 

Літо – це період різноманітних фестивалів в Америці. Нещодавно на одному триденному нью-йоркському фестивалі ми запропонували людям долучитися до акції «Лист солдату». Суть в тому, щоб діти та їх батьки, писали листи військовим й робили пожертву (хто скільки може). Потім ми ці листи передавали нашим військовим разом із гуманітарною допомогою. Тобто, окрім гуманітарної допомоги українські воїни отримують й емоційну. Ці листи потрапляють в лікарні й на фронт, знаходячи своїх адресатів будь-де. 

«Лист солдату» – це не нова ініціатива, вона існує вже близько року, але щоразу це дуже емоційно, бо ці послання також потрапляють безпосередньо на передову. Під час офіційних заходів до написання таких листів можуть також прилучаються українські та американські посли, що, як на мене, дуже допомагає підняти бойовий дух українським воїнам. Причому листи пишуться різними мовами, в тому числі англійською. Це не є проблемою, навпаки, такі послання потрапляють до представників Інтернаціонального легіону, де служать іноземці.

Фонд Liberty Ukraine активно долучається до різноманітних культурних (і не тільки) подій / Фото: особистий архів  

Також ми долучаємося до авторалі й інших івентів, а ще час від часу виходимо на знакові локації, такі як Таймс-сквер у Нью-Йорку, щоб ще раз нагадати світовій спільноті про страшні події, які відбуваються в Україні. 

— Як ви розподіляєте ресурси фонду? Які напрямки є найбільш пріоритетними на цей момент?

— Дрони були й залишаються одним із пріоритетних напрямків, зокрема тому, що технології за понад рік повномасштабної війни достатньо розвинулися. Мало того, що дрони не лише стають застарілими, а й ламаються та знищуються. Я не можу назвати точний відсоток коштів, які йдуть на закупівлю дронів, але це був та є один з найпріоритетніших напрямків нашої діяльності. Тим паче, що вони важливі не лише на полі бою, але й у роботі рятувальників ДСНС (Державна служба України з надзвичайних ситуацій). Наприклад, термодрони допомагають у пошуку людей, які опинилися під завалами внаслідок ракетних атак. Так само, дрони можуть використовуватися бригадами медиків, які долучаються до евакуації потерпілих.

Фонд активно допомагає українським військовим та рятувальникам в ці непрості часи. Ці дрони вже там, де вони найбільше потрібні / Фото: Facebook Liberty Ukraine

— Як фонд забезпечує прозорість та ефективність використання зібраних коштів?

— Це фотографії та відео з України. Усю гуманітарну допомогу ми надсилаємо в Україну офіційно – під акт приймання-передачі. Ми контролюємо кожну логістичну ланку, щоб потрібна допомога надійшла до кінцевого споживача. Тобто це завжди фото/відеофіксація плюс документальне підтвердження. 

— Які інноваційні методи ви використовуєте для покращення роботи фонду?

— Щодо саме інноваційних методів, то сказати важко, однак ми всіляко працюємо над удосконаленням комунікаційних процесів всередині команди. Використовуємо різні чати та застосунки (Signal, WhatsApp). Також ми використовуємо такі сервіси як Google Drive, щоб мати доступ до інформації (це може бути звіт, фото чи відео) у будь-який момент. У нас є так, би мовити, хаб, де знаходяться всі дані та вони є доступними для команди. Це досить зручно, бо якщо комусь потрібна конкретна інформація, то не потрібно перепитувати ще десятьох людей, аби її дізнатися. Тим паче, що ми співпрацюємо з багатьма людьми й тут грає роль різниця в часі. 

— Іване, ви згадали про те, що Liberty Ukraine співпрацює з іншими організаціями, які також надають допомогу Україні. Можете назвати постійних партнерів вашого фонду?  

— Так, ми активно співпрацюємо з українськими благодійними фондами, зокрема з організаціями «Принцип свідомості» у Львові та БО «Воїн» у Києві. Це наші основні партери, які допомагають нам з логістикою в Україні.

— Чи має Liberty Ukraine постійних спонсорів?

— Так. Це можуть бути люди, котрі самостійно роблять закупки, а ми вже займаємося логістикою. Або ж це люди які надають грошову допомогу на щомісячній основі. Також є донори, які вкладають значні кошти й роблять це достатньо часто. 

Команда  фонду Liberty Ukraine: надзвичайні люди, котрі щодня допомагають Україні та українцям   

— Розкажіть про команду Liberty Ukraine Foundation. Яка її структура та чисельність? Які ролі вона виконує в реалізації проєктів фонду? Чи стали активніше долучатися люди у зв'язку з загостренням війни в Україні?

— Після того, як розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну активізувалося дуже багато людей, які хотіли допомогти. Якщо раніше це було невелике коло знайомих-волонтерів з різних штатів, котрі допомагали з тим чи іншим проєктом, то після початку великої війни таких людей стало набагато більше. Скажу більше, я навіть не очікував того, наскільки активно люди долучилися до допомоги. Так, в штаті Техас за рік часу зібралося величезне ком'юніті в Остіні, Далласі, Х'юстоні. У річницю заснування фонду ми відвідували усі ці міста та їхні сателіти, щоб познайомитися з представниками української діаспори. Ці люди провели просто надзвичайну роботу – почали відкривати школи, влаштовувати різні заходи на підтримку України та українців. Це, можна сказати, одна сторона Liberty Ukraine Foundation в Техасі. Плюс є інша – в Нью-Йорку, де так само люди стали активно долучатися до нашої команди. 

«Команда Liberty Ukraine Foundation – це велика волонтерська сім'я, де всі підтримують й цінують одне одного».  

Якщо порівняти наше волонтерське ком'юніті «до» та «після» повномасштабного вторгнення Росії в Україну, то його чисельність зросла в 5 раз. Тож дуже важко сказати, скільки саме людей залучено до проєктів Liberty Ukraine. 

Звісно, ми маємо «ядро із постійних членів фонду». По перше, це двоє співзасновників – Антоніна Левчук з Техасу та Дмитро Топчій з Нью-Йорку. Це два директори, котрі мають однакові обов'язки, але ведуть свою діяльність у різних штатах. Також до нашої команди входить ряд працівників нижчої ланки – менеджери та волонтери, котрі займаються різними проєктами фонду та логістикою. Чисельність саме постійної команди в Нью-Йорку складає близько 20 людей.

— На сайті Liberty Ukraine вказано, що ви не маєте найманих співробітників, тобто всі члени команди працюють на добровільних засадах і не отримують за це кошти?

— Наші волонтери не отримують зарплатню. Люди надають допомогу, витрачаючи свій власний час і гроші. Навіть більше, подеколи з'являються часозатратні проєкти, які не можуть бути відтерміновані й у таких випадках людям доводиться брати відпустку на основній роботі. 

— Скільки годин на день середньостатистичний член вашої команди витрачає на роботу у фонді?

— Перший рік існування фонду працювали практично нон-стоп. До того ж давалася взнаки й різниця в часі. Деколи ми лягали спати о 2-3 годині ночі чи о 4-5 годині ранку. Часу на буденне життя (на родину, роботу) банально не вистачало, бо волонтерство потребувало значної віддачі.  

Станом сьогодні ситуація змінилася. По-перше, деякі процеси відбуваються автоматично, а, по-друге, збільшилася кількість людей, які долучаються до волонтерської роботи у фонді.

Якщо ж говорити про те, скільки годин волонтери витрачають на роботу у фонді, то кожен по-різному. Усе залежить від того, які обов'язки має той чи інший член команди. Співзасновники, як на мене, працюють по 20 годин в день, тому що в них достатньо великий обсяг роботи. Що стосується працівників нижчої ланки, то це може бути від 2 до 24 годин в день залежно від ситуації. У нас були такі проєкти, де ми були залучені 24/7. В таких випадках люди зазвичай беруть тижневу відпустку через 100% залученість до проєктів фонду. Це може бути відрядження до Польщі чи до іншого штату. Тобто мова не йде про стандартний восьмигодинний робочий день.

— Чи можна долучитися до команди Liberty Ukraine? Якщо так, то як це можна зробити?

— Ми співпрацюємо з людьми та організаціями по всій Америці. Після повномасштабного вторгнення такі міста як Маямі, Сан-Франциско, Лос-Анджелес та Чикаго стали основними хабами (не враховуючи міста штатів Нью-Йорк та Техас), де гуманітарна допомога акумулювалася й прямувала до України. Хочу сказати, що ми завжди відкриті до будь-якої співпраці, в незалежності від того, де живе та чи інша людина; та чи є вона членом якоїсь конкретної благодійної організації. Якщо людина проявляє ініціативу й каже, що хоче долучитися до одного з наших проєктів, то ми завжди цьому раді. 

До нас звертаються різні люди – хтось може надати автомобіль для перевезень, інші можуть запропонувати корпоративні знижки на товари, які ми купуємо і надсилаємо як гуманітарну допомогу. Кожен допомагає як може. 

Одного разу до нас звернулася жінка-переселенка із Харкова, яка нині проживає в Німеччині. Вона написала, що хоче придбати дрон для харківської 93-тьої бригади, але не знає як це зробити. Я їй пояснив, що вона може використати платформу Facebook для збору коштів. Коли потрібна сума ($5,000) була зібрана, наш фонд придбав дрон й допоміг логістично направити його в Україну, у Харків. Тобто ця людина не є волонтером, але вона все одно прагне допомогти. 

Так само до нас звертаються люди з інших європейських країн, зокрема з Польщі. Вони також цікавляться, чим можна допомогти. У цьому випадку ми можемо їх залучити до логістичної ланки – вони прибувають до аеропорту, забирають й перетримують валізи з гуманітарною допомогою, доки за ними не приїжджає спецавтобус з Києва. 

Люди долучаються повсякчас. Хтось на один раз, а хтось допомагає і на постійній основі. Ми завжди радо вітаємо нових людей, тому що роботи є багато й ми лише «за».

Контакти фонду:

• Сайт: libertyukraine.org 

• Email: [email protected]

• Facebook: @LibertyUkraineFoundation 

• Instagram: @libertyukraine

• Twitter:  @LibertyUkraineF

• Linkedin: libertyukraine

— Які цінності об'єднують команду фонду та як вони впливають на вашу роботу? 

— У нашій роботі дуже важливі такі якості як відповідальність, чесність та активність. Також, як на мене, волонтери мають виконувати ті зобов'язання, які вони на себе беруть. Зрозуміло, що якщо мова йде саме про волонтерську діяльність, то ніхто нікого не може змусити щось робити. Це все відбувається на добровільних засадах. Тому ініціативність дуже важлива. 

Ще один важливий чинник – це довіра. Якщо ти довіришся людині, а вона помилиться, то це абсолютно нормально. Помилки можна виправити. Зовсім інша справа, коли ти довіришся людині, а вона тебе підведе – це завжди негативно впливає на загальний процес й роботу усієї команди. 

— Які виклики або складнощі ваша команда зустрічала під час роботи? Як ви їх долали?

— Мушу визнати, що до того моменту, доки ми не почали самостійно відправляти допомогу в Україну, ніхто з нас не був знайомий з якимись логістичними нюансами, тож ми були змушені проходити всі ці «підводні камені» самотужки й вчитися, як то кажуть, в процесі. Було багато усіляких випадків, коли вантажі затримувалися й перші місяці було досить важко. З одного боку, треба допомогу надіслати швидко, бо є нагальна потреба. З іншого – ніхто не вмів це правильно робити. Коли ми навчилися оформляти всі документи, знайшли брокерів, змогли сконтактуватися з офіційними українськими представниками в Польщі та з польськими представництвами, митницями й так далі, то справа пішла значно швидше. Зараз цей процес автоматизований й проходь без особливих складнощів, але на початку саме логістика стала тим ще викликом. 

Ще один виклик – закупівля. Звісно, що кожен може замовити будь-який товар на Amazon чи придбати в магазині, але якщо потрібно дуже багато усього, а коштів як завжди не вистачає, то починаються пошуки де можна придбати усе необхідне дешевше. Цьому також треба вчитися, бо можна виграти зекономивши гроші (якщо купувати ті самі дрони в Китаї, де вони коштують вдвічі дешевше), але програти в часі та якості.

Також дуже важливим є людський фактор, бо команда має працювати злагоджено як годинник, тому процес побудови комунікації можна назвати це одним викликом. 

Підсумки року: якими здобутками може похвалитися Liberty Ukraine

— Якими успіхами може похвалитися фонд за період своєї діяльності?

— Найбільше радує, коли ти бачиш результати своєї роботи, наприклад, як працює генератор в лікарні, чи знаєш, що ті турнікети врятували чиєсь життя. Так, в одного хлопця було кульове поранення обох ніг,  і завдяки тому, що була можливість накласти турнікети, людині врятували не тільки життя, але й зберегли кінцівки. Врятовані життя – це і є найголовніше, а цифри, графіки то вже другорядне. 

Результати роботи фонду Liberty Ukraine / Фото: сайт Liberty Ukraine

— Розкажіть про історії, які особисто вас вразили найбільше?

— Був один такий момент, коли я отримав пакунок від невідомої людини. Там був шолом, бронежилет і томагавк (бойова сокира індіанців). Згодом до мене звернувся колишній американський військовий, який служив в Іраці. Це були його речі. Він сказав, що ця броня йому добре служила в Іраку (він там був декілька разів) й попросив мене надіслати це все якомусь гарному бійцю в Україну. Ми ці речі надіслали десантнику, який підбив джавеліном три ворожі танки. Він був радий такій посилці, бо речі там були справді якісні. 

Також, я вже раніше розповідав про листи, котрі діти пишуть українським військовим. Коли вони отримують ті листи, то це для них дуже неочікувано і приємно, тому часто дякують за це.

Лист адресований захисникам та захисницям України / Фото: особистий архів 

— Кажуть, що волонтерство – це на все життя. Розкажіть, будь ласка, які плани та перспективи розвитку має Liberty Ukraine на майбутнє?

— На жаль, планів багато є. Кажу «на жаль», бо не від добра маємо подібну роботу. Зокрема, у нас є розуміння того, що станом на сьогодні Україна — найбільш замінована країна у світі. І навіть, якщо війна закінчиться уже завтра, то розмінування буде тривати наступні п'ятнадцять чи навіть більше років. Саме тому, ми вже міркуємо над тим, щоб одного дня почати працювати в цьому напрямку. Зокрема, існують спеціальні машини, що розмінюють території. Це надскладний проєкт, тож ще є над чим працювати. Тим більше після підриву Каховської ГЕС виникла величезна екологічна катастрофа з наслідками якої також потрібно боротися, хоча ще ніхто не знає як, і скільки часу на це піде. Також в майбутньому потрібно буде працювати над відбудовою та відновленням країни, тож роботи маємо на довгі роки вперед.

— Щоб ви хотіли сказати людям, які підтримують ваш фонд та допомагають вам у реалізації вашої місії?

— В першу чергу хочу подякувати усім нашим донорам, бо, як ми завжди кажемо, немає пожертви маленької чи великої. Ми отримуємо усі донації й намагаємося їх реалізувати максимально ефективно. Завдяки нашим донорам ми можемо допомогти тим, хто потребує допомоги. Коли в допомозі залучено десятеро людей – це добре, коли сотні – дуже добре, коли тисячі – це неймовірно добре. Саме донори дають нам можливість реалізовувати наші проєкти в Україні. Тож ще раз хочу висловити дуже велику шану й подяку усім тим людям, що усіляко нам допомагають й підтримують Україну незалежно від того, чи вони є українцями, чи представниками інших національностей. 

— І наостанок, чи плануєте ви повертатися в Україну?

— Планував ще дев'ять років тому, бо, як вже казав, приїхав у США на 3 місяці, але життя закрутилося так, що досі перебуваю тут. Сподіваюся, що в майбутньому я зможу повернутися в Україну й продовжити волонтерську діяльність вже там. Україна завжди у моєму серці.💙💛