Notice to Appear після TPS: коли загрожує депортація і що робити

Temporary Protected Status (TPS) для багатьох українців здавався своєрідною «подушкою безпеки». Подав документи — і начебто захищений. А потім приходить лист від USCIS: незрозумілі формулювання, Request for Evidence, а іноді — Notice to Appear. Паніка, безсонні ночі, пошук відповідей і страх депортації.

Якщо чесно, тривога тут абсолютно природна. Особливо якщо ви подалися на TPS «про всяк випадок», не вдаючись в дати. І тепер бачите, що у вашій справі щось йде не так.

Щоб зрозуміти, звідки беруться ці складнощі, важливо згадати одне правило, яке часто згадують мимохідь, але саме воно вирішує долю справи: право на TPS мають тільки ті, хто перебував у США до встановленої дати.

Багато хто відправив заявки, не вкладаючись у цей термін — тому що чули про «щасливі» схвалення або сподівалися, що система не помітить. Раніше це закінчувалося звичайною відмовою. Тепер реакція жорсткіша — аж до виклику до імміграційного суду.

Важливо знати: Notice to Appear — це не наказ про негайну депортацію. Це початок формальної судової процедури. Ситуація серйозна, але у людини залишається простір для дій — якщо точно розуміти, які кроки можливі.

У цій статті я розкладу все по поличках. Ви дізнаєтеся, кому дійсно дозволено TPS і чому дата в'їзду така критична. Зрозумієте, як Request for Evidence може привести до Notice to Appear. З'ясуєте, що робити після отримання RFE або NTA, і коли варто боротися за TPS, а коли — оцінити ризики та відкликати кейс.

Матеріал не замінює консультацію з імміграційним адвокатом. Але він допоможе знизити тривогу, зрозуміти, де ви знаходитесь у процесі, і підготуватися до розмови з фахівцем більш впевнено.

Кому дозволено TPS і чому дата настільки критична

TPS для України багато хто сприймає як щось само собою зрозуміле: йде війна — значить, має бути й захист. Але в імміграційному праві США своя логіка.

Temporary Protected Status — це тимчасовий захисний статус, який уряд США надає громадянам країн, де йдуть війни, стихійні лиха або інші надзвичайні обставини. Для українців цей статус ввели, щоб люди могли легально жити та працювати в США, поки повернення додому небезпечне.

Однак важливо пам'ятати: TPS — це не грін-карта і не шлях до ПМП, а тимчасовий дозвіл з чіткими рамками. І саме тут багато хто дізнається неприємну правду занадто пізно.

Право на TPS залежить не тільки від громадянства, але і від дати вашого фактичного перебування в США. Для України встановлена конкретна дата — 16 серпня 2023 року.

Простіше кажучи, система перевіряє два факти:

1. Коли ви реально в'їхали до США.

2. Чи перебували ви в країні з цієї дати й після неї (continuous physical presence й continuous residence).

Тобто ви повинні були перебувати в США до цієї дати та не залишати країну надовго. Саме через цей фільтр система і відсіває кейси.

Щоб зрозуміти, як це працює, наведемо кілька типових ситуацій.

Приклад 1. Ви прибули навесні 2023 року, перебували в США до 16 серпня і продовжували жити тут після цієї дати. За наявності доказів ви відповідаєте вимогам TPS.

Приклад 2. Ви в'їхали до США в січні 2024 року. Попри українське громадянство і причини виїзду, ви не підходите під критерії TPS для України, оскільки фізично не перебували в США до встановленої дати.

Приклад 3. Ви прилетіли 17 серпня 2023 року — всього на день пізніше. З людського погляду різниця здається несуттєвою, але в імміграційному праві «трохи пізніше» не існує.

Ці приклади важливі, тому що багато хто міркує так: «Я ж українець, значить, маю право». На жаль, юридична реальність суворіша: особисті обставини не грають ролі, перевіряються тільки формальні критерії.

Виникає закономірне питання — як же так, адже деякі отримали схвалення навіть при порушенні дати? Так, подібні випадки траплялися. Імміграційна система не ідеальна: різні офіцери, людський фактор, навантаження. Іноді щось дійсно «проскакує».

Але це швидше виняток, ніж правило. Зараз такі кейси переглядаються ретельніше: з'являються Request for Evidence (RFE), а в більш жорстких сценаріях — Notice to Appear.

І ось тут починається головний ризик. Багато хто порушив вимоги не з бажання обдурити систему, а через неясності, чутки й чужі розповіді. У підсумку спроба захиститися через TPS може обернутися відмовою або навіть викликом до імміграційного суду.

Тому вкрай важливо розуміти, що відбувається після того, як ви отримали RFE, — і чому саме цей документ стає поворотним моментом у долі вашого кейсу.

Що таке RFE по TPS і чому його ігнорування небезпечне

Отже, ви заходите в кабінет USCIS і бачите повідомлення з абревіатурою RFE. Багато хто відкриває лист, читає кілька абзаців і починає панікувати. Хтось сприймає Request for Evidence як майже гарантовану відмову. Хтось, навпаки, вирішує нічого не робити в надії, що все «розсмокчеться» само. І саме тут починаються небезпечні помилки.

Що таке RFE простими словами

RFE (Request for Evidence) — це офіційний запит від USCIS з простим посланням: «На підставі того, що ви вже подали, ми не можемо прийняти рішення. Нам не вистачає доказів. Надішліть додаткові документи».

Це не відмова, не депортація і не виклик до суду. Розгляд справи ставиться на паузу, а заявнику пропонують щось пояснити або підтвердити. По суті, держава каже: «Доведіть, що ви відповідаєте вимогам».

RFE варто сприймати не як покарання, а як процесуальний крок. Результат багато в чому буде залежати від того, як ви на нього відреагуєте.

Особливості RFE по TPS для українців

У контексті TPS для України RFE майже завжди стосується одного ключового питання — дати та факту вашого фізичного перебування в США.

У тексті RFE зазвичай можна побачити:

• прохання надати додаткові докази вашого безперервного проживання або фізичної присутності;

• вказівка на конкретну дату, до якої ви повинні були перебувати в країні;

• приклади документів, які USCIS готовий прийняти (банківські виписки, рахунки за комунальні послуги, шкільні та медичні записи тощо).

Простіше кажучи, RFE по TPS для українців — це перевірка того, чи були ви в США до ключової дати й чи можете ви це документально підтвердити.

Дедлайн і формат відповіді: чого чекає USCIS

У кожному RFE є два критично важливих моменти.

Термін відповіді. У листі вказана конкретна дата, до якої USCIS повинен отримати вашу відповідь. Якщо відповідь не надійде вчасно, справу розглядають так, ніби додаткових доказів просто немає, і це часто закінчується відмовою.

Формат відповіді. Важливо надіслати не хаотичний набір файлів, а логічно зібраний пакет документів, який «розповідає історію» вашого перебування в США за датами. USCIS оцінює не тільки самі папери, але й те, наскільки вони послідовно підтверджують потрібний період.

Детально про те, які саме докази найкраще працюють і як їх структурувати, поговоримо в окремому блоці. Зараз головне — зрозуміти принцип: важлива не маса файлів, а зв'язність і логіка.

Чому ігнорувати RFE — погана ідея

Іноді люди свідомо не відповідають на RFE: «Якщо я не підходжу під TPS, нехай просто відмовлять. Головне — не світитися зайвий раз».

На практиці ланцюжок може виглядати так:

1. Ви отримуєте RFE і мовчите.

2. USCIS відмовляє в TPS через відсутність додаткових доказів.

3. Якщо у вас немає іншого чинного статусу, система фіксує, що ви перебуваєте в США без легкої підстави.

У такій ситуації справа може бути передана далі, і тоді з'являється Notice to Appear — початок імміграційного суду.

Мовчання — теж дія, і далеко не найвигідніша. Поки триває робота з RFE, спілкування з USCIS залишається письмовим. Після відмови формат взаємодії може різко змінитися і стати набагато жорсткішим.

RFE як шанс, а не вирок

Навіть у такій серйозній ситуації RFE можна розглядати як шанс. Якщо ви дійсно перебували в США до потрібної дати і можете це підтвердити, RFE дає можливість закрити питання офіцера і посилити свій кейс.

Якщо ж ви розумієте, що під вимоги TPS не підпадаєте, RFE — сигнал, що ваша справа вже під мікроскопом, а ризик жорсткого рішення зростає.

На цьому етапі особливо важливо проконсультуватися з імміграційним адвокатом і зважити варіанти. Комусь є сенс боротися і збирати максимум доказів. Комусь — відкликати заявку, щоб не доводити справу до формальної відмови з важчими наслідками. У будь-якому випадку рішення має бути індивідуальним — і краще приймати його разом з професіоналом.

Notice to Appear: що це таке і як воно пов'язане з TPS

Якщо RFE — це етап, коли держава ще ставить питання і чекає пояснень, то Notice to Appear — вже інший рівень. Цей документ майже завжди викликає реальний страх депортації.

Що таке NTA простими словами

Notice to Appear (NTA) — офіційний документ, яким уряд США фактично каже: «Ми вважаємо, що ви порушили імміграційні правила, і ваша ситуація буде розглядатися в імміграційному суді».

Це вже не листування з USCIS і не етап перевірки заявки. NTA запускає судову процедуру.

У документі зазвичай вказують:

• ваші особисті дані;

• короткі причини, за якими уряд вважає, що ви підлягаєте депортації (наприклад, відсутність чинного статусу, відмова в TPS або іншому бенефіті);

• інформацію про необхідність з'явитися в імміграційний суд (іноді дата і місце слухання вказані відразу, іноді приходять окремим повідомленням).

Як TPS і відмова по ньому можуть привести до Notice to Appear

Багато хто ставиться до TPS як до своєрідної «паузи»: подав заяву — і можна видихнути. Поки кейс розглядається, створюється відчуття, що людина перебуває під захистом. Частково це так. Але проблема виникає пізніше — на етапі прийняття рішення.

Часто все відбувається за таким алгоритмом:

1. Людина подає заяву на TPS.

2. Паралельно у неї закінчується або вже закінчився інший статус (туристичний, студентський тощо).

3. USCIS розглядає заявку і приходить до висновку, що людина не відповідає вимогам.

4. TPS відхиляють.

Якщо TPS відхилено, а іншого законного статусу немає, для держави це сигнал: людина перебуває в США без правових підстав. У таких ситуаціях справу можуть передати далі — і вже імміграційна служба ініціює процес через Notice to Appear.

Так TPS-заява, яка здавалася способом захиститися, іноді стає відправною точкою для початку судового процесу.

Notice to Appear ≠ автоматична депортація

Отримання NTA не означає негайну депортацію. Воно фіксує початок розгляду справи в імміграційному суді. Суд — це процес, а не миттєве рішення.

В рамках суду людина має певні права:

• наймати імміграційного адвоката (своїм коштом або, якщо пощастить, з безплатною юридичною допомогою);

• надавати свої пояснення та документи;

• заявляти інші форми захисту, якщо вони застосовні (зміна статусу, притулок, інші імміграційні опції);

• оскаржувати позицію уряду.

Не варто сприймати суд як вирок за замовчуванням. Це майданчик, де у вас ще є можливість захистити себе і свою історію.

Чому ігнорувати Notice to Appear категорично не можна

Якщо після RFE хтось ще може помилково вирішити «промовчати», то ігнорування NTA — одна з найнебезпечніших помилок.

Якщо людина не з'явилася в імміграційний суд після отримання Notice to Appear, суддя має право винести рішення про депортацію заочно, без її участі. Це може призвести до:

• серйозним ускладненням при будь-яких майбутніх спробах легалізації;

• закриттю доступу до віз та імміграційних пільг на роки;

• важкій «плямі» в імміграційній історії, яка буде спливати при кожній новій спробі в'їзду або подачі документів.

Аргументи на кшталт «я не бачив листа», «не зрозумів, що це важливо» або «переїхав і не оновив адресу» для системи не працюють. Відповідальність за отримання кореспонденції та відстеження повідомлень лежить на заявнику.

Саме тому NTA — ситуація, яка вимагає уваги, конкретних дій і в більшості випадків професійної підтримки.

Що робити з TPS-кейсом: боротися чи відкликати

На цьому етапі у багатьох починається внутрішній хаос: хочеться і захиститися, і не погіршити ситуацію. Тут важливо на хвилину «відключити емоції» і тверезо оцінити свою позицію, а не спиратися на чужі історії з чатів.

Дві базові ситуації

Умовно всіх заявників у зоні ризику можна розділити на дві групи:

• Ті, хто реально перебував у США до потрібної дати, але подали кейс з помилками, неповною доказовою базою або вже отримали RFE. Для них TPS — законна опція, а проблема частіше в документах і подачі, а не в праві на статус.

• Ті, хто в'їхав пізніше встановленої дати і подався «на удачу». Для них TPS юридично слабкий з самого початку, і будь-яке загострення може створити серйозні імміграційні ризики.

Один і той же крок — наприклад, відкликання заявки — може бути розумним для однієї людини і небезпечним для іншої.

Коли є сенс боротися за TPS

Якщо ви підпадаєте під дату і вимоги TPS, а фізичне перебування в США можна підтвердити, логіка зазвичай така: кейс краще захищати, а не здавати.

У такому випадку варто:

• зібрати максимально повний пакет доказів перебування і проживання в США;

• розкласти документи за хронологією, щоб було видно безперервну присутність;

• підготувати зрозуміле пояснення, які документи який період закривають;

• за можливості залучити адвоката, щоб ваш кейс виглядав цілісно і професійно.

У цій групі добровільне відкликання кейса часто означає відмову від статусу, на який ви об'єктивно маєте право.

Коли варто подумати про відкликання

Якщо ви подалися, не маючи формального права, ваша TPS-заявка фактично «висить у повітрі»:

• доказів перебування до ключової дати немає і бути не може;

• запити доказів в такому кейсі майже неминучі;

• ризик відмови і подальших кроків з боку імміграційних органів стає дуже реальним.

У цій ситуації завдання — не «переконати систему», а зважити ризики:

• чи є у вас інші стратегії легалізації;

• що буде менш небезпечним: дочекатися формальної відмови або відкликати TPS до цього;

• на якому етапі зараз ваша справа і що вже відображено в системі.

Що насправді означає «відкликати TPS-кейс»

Відкликання заявки — це не магічна кнопка «скасувати все». По суті, це добровільна відмова від отримання TPS. Перш ніж зважитися, важливо розуміти:

• ви втрачаєте шанс на TPS (якщо він у вас все-таки був);

• факт подання та відкликання залишається частиною вашої імміграційної історії;

• відкликання саме по собі не гарантує, що до вас не буде питань, якщо інший статус вже закінчився або порушення зафіксовані.

Відкликання — це інструмент, а не спосіб стерти минуле. Його доречність завжди залежить від конкретної ситуації.

Мінічекліст перед прийняттям рішення

Щоб не діяти на емоціях, корисно чесно відповісти собі на кілька питань — і з ними ж йти до адвоката:

1. Коли саме ви в'їхали до США? Чи є у вас підтвердження (квитки, штампи, записи)?

2. Який статус був на момент подання TPS і чи діє він зараз?

3. Чи є реальні документи, що підтверджують ваше перебування в США до ключової дати?

4. Чи розглядаєте ви інші шляхи легалізації (притулок, сімейні петиції, гуманітарні опції тощо)?

5. Що для вас ризикованіше особисто: можлива відмова з подальшими кроками системи або добровільне відкликання TPS з втратою цієї опції?

Якщо, відповідаючи на ці питання, ви розумієте, що ситуація складніша, ніж «просто подати форму», — це хороший сигнал, що далі ви рухаєтеся не самостійно, а разом з професіоналом.

Роль імміграційного адвоката в TPS-справах: коли без фахівця не обійтися

В історії з TPS важливо розуміти дві речі: ви не безпорадні, але й не всесильні. Є етапи, де людина цілком може впоратися самостійно, і моменти, коли ціна помилки занадто висока, щоб діяти навмання.

Що реально зробити самому

Без адвоката ви можете:

• зібрати базову інформацію про себе: дати в'їзду і виїзду, попередні і поточні статуси;

• знайти і систематизувати документи про проживання в США;

• уважно читати листи та повідомлення від USCIS, відстежувати терміни відповіді;

• виписати незрозумілі моменти і заздалегідь сформулювати питання для консультації.

Така підготовка економить час на консультації та допомагає адвокату відразу бачити загальну картину.

Коли без адвоката краще не ризикувати

До фахівця має сенс звернутися, якщо:

• ви отримали RFE і розумієте, що не вписуєтеся в вимоги TPS або у вас слабка доказова база;

• за TPS вже є відмова або ви отримали Notice to Appear, тобто справа виходить на площину імміграційного суду;

TPS — лише частина вашої історії (є гуманітарний пароль, потенційний притулок, сімейні петиції, порушення статусу).

У таких ситуаціях помилка може дорого коштувати: зростає ризик NTA і довгострокових наслідків для імміграційного майбутнього. Допомога кваліфікованого адвоката тут більш ніж виправдана.

Як працює хороший імміграційний адвокат

Професійний адвокат діє не «взагалі», а покроково:

1. Визначає, чи є сенс тримати TPS-кейс: перевіряє дати в'їзду, історію статусів, ризики відмови і чесно каже, чи варто боротися або краще не погіршувати ситуацію.

2. Допомагає грамотно відповісти на RFE: підказує, які докази підсилюють кейс, а які можуть нашкодити; структурує документи і пояснення.

3. Оцінює ризик Notice to Appear і діє, якщо він вже виданий: пояснює можливі варіанти захисту і представляє ваші інтереси в суді.

4. Дивиться ширше одного TPS: пропонує альтернативні шляхи легалізації, щоб ви не загнали себе в глухий кут одним неправильним рішенням.

Як вибрати «свого» адвоката

Імміграційне право — вузька сфера, і орієнтується в ній далеко не кожен фахівець, тим більше коли мова йде про українські кейси. При виборі адвоката важливо звертати увагу на:

• реальний досвід в імміграційних справах і саме в TPS/справах про депортацію;

• вміння пояснювати ризики простою мовою, без зайвої канцелярії;

• прозорі умови роботи та оплати.

Якщо у вас немає особистих рекомендацій у США, шукати фахівця «наосліп» через пошук або випадкові чати ризиковано. Набагато зручніше використовувати профільні каталоги. Один з них — каталог імміграційних адвокатів на BAZAR.club, де зібрані адвокати та юридичні фірми з різних штатів США з відгуками та описом спеціалізації, включаючи TPS, захист від депортації та сімейну імміграцію.

Якщо ви відчуваєте, що ваш TPS-кейс вже перейшов з категорії «просто заповнити форму» в категорію «потрібна стратегія», має сенс зайти в такий каталог, переглянути профілі та вибрати фахівця, з яким буде комфортно працювати саме вам.

І наостанок. Ніхто, крім вас, не знає всієї вашої історії. Завдання адвоката — представити її системі в максимально вигідному світлі. А ваше — не ховатися в надії, що проблема вирішиться сама собою. Шукати допомогу в такій ситуації — не слабкість, а виважена стратегія, коли мова йде про майбутнє в країні.