Новини в Washington, DC

Верховний суд США постановив, що житель Міссурі не може стягнути з виробника гербіциду Roundup $1,25 млн за захворювання на рак, скасувавши рішення суду нижчої інстанції. Більшість суддів погодилася з доводами компанії Monsanto (належить Bayer) про те, що федеральне законодавство не вимагає розміщувати на упаковці попередження про ризик розвитку раку.Рішення було ухвалене 7 голосами проти 2, а автором позиції більшості став суддя Бретт Кавано. Суд дійшов висновку, що федеральний закон про регулювання пестицидів має пріоритет над вимогами законодавства окремих штатів у питаннях маркування такої продукції.Позивачем у справі виступив Джон Дарнелл, який стверджував, що багаторічне використання Roundup призвело до розвитку в нього неходжкінської лімфоми. Присяжні раніше присудили йому компенсацію, однак компанія наполягала, що EPA ніколи не вимагало попереджати споживачів про канцерогенний ризик гліфосату - діючої речовини гербіциду.Рішення Верховного суду може вплинути на понад 100 тис. аналогічних позовів проти Monsanto, поданих по всій країні. Зокрема, на справу жителя Пенсильванії, який раніше відсудив у компанії $200 млн.

Верховний суд постановив, що адміністрація Трампа може припинити дію тимчасового захисту від депортації (TPS) для сотень тисяч вихідців із Гаїті та Сирії. Рішення відкриває шлях до скасування статусу для понад 350 тис. гаїтян і більш ніж 6 тис. сирійців, які проживають у країні.Більшістю у 6 голосів проти 3 судді дійшли висновку, що федеральний закон про TPS не дозволяє судам переглядати рішення виконавчої влади про припинення дії цього статусу. Таким чином, адміністрація отримала можливість реалізувати своє рішення, яке раніше було заблоковане судами нижчих інстанцій.Автором рішення став суддя Семюел Аліто, який зазначив, що закон прямо виключає судовий перегляд рішень про припинення дії TPS. Позивачі стверджували, що скасування захисту було зумовлене незаконною дискримінацією за національною ознакою, а не зміною ситуації в країнах походження мігрантів.

Верховний суд США постановив, що адміністрація Трампа має право відмовляти мігрантам у допуску на територію країни до того, як вони зможуть подати заяву про надання притулку. Рішення стало однією з найважливіших судових перемог Білого дому у сфері міграційної політики.Суд більшістю голосів - 6 проти 3 - скасував рішення суду нижчої інстанції, який визнав незаконною так звану політику "metering". Вона дозволяє прикордонним службам обмежувати прийом заяв про надання притулку в пунктах в'їзду, якщо їхні можливості вважаються перевантаженими.Автором рішення став суддя Семюел Аліто, який зазначив, що людина не може вважатися такою, що "прибула до Сполучених Штатів", доки фактично не перетнула кордон. На думку більшості суддів, саме таке тлумачення відповідає звичайному змісту закону і не поширює дію американського законодавства за межі території США.Політика, яку розглядав суд, уперше була застосована за адміністрації Барака Обами, розширена під час першого президентського терміну Трампа, скасована Джо Байденом у 2021 році й тепер може бути знову використана адміністрацією Трампа.Рішення стосується лише можливості обмежувати прийом заяв про надання притулку в пунктах в'їзду і не пов'язане з окремою забороною на надання притулку, яку адміністрація Трампа запровадила після повернення до влади і яка й надалі оскаржується в судах.

Федеральний суддя Крістофер Купер висунув вимогу до керівництва Центру виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді пояснити, чому фасад будівлі досі закритий брезентом і будівельним риштуванням через майже два тижні після демонтажу імені Дональда Трампа. Про це повідомляє The Washington Post.Нагадаємо, у травні суддя Купер ухвалив, що призначені адміністрацією Трампа піклувальники незаконно проголосували за перейменування центру. Суд наголосив, що назва центру встановлена Конгресом, і лише Конгрес може її змінити. Суд зобов'язав прибрати ім'я Трампа з усіх офіційних матеріалів та фасаду.Хоча робітники демонтували літери ще 13 червня, риштування та захисні тенти так і не прибрали, а охорона блокує доступ до об'єкта.Купер також зажадав від центру прояснити ключове питання: чи працюватиме установа під час дворічної реконструкції.

Адміністрація Трампа звернулася до Конгресу із запитом на виділення $87,6 млрд додаткового фінансування. Левова частка цих грошей ($67 млрд) піде на покриття витрат, пов'язаних із військовими діями проти Ірану. Про це повідомляє Axios.Крім того, до пакета входять $11,1 млрд на допомогу американським фермерам і $1,4 млрд на боротьбу зі спалахом лихоманки Ебола в Центральній Африці.Рішення про виділення коштів ухвалюватимуть профільні комітети Палати представників і Сенату. Вони можуть як прийняти запит у поточному вигляді, так і суттєво змінити його під час переговорів.

Масштабне опитування Pew Research Center, проведене серед 42 000 осіб у 36 країнах, показало, що Дональд Трамп отримує переважно негативні оцінки на світовій арені. Медіана довіри до його лідерства у світових справах становить усього 23%.Довіру до Трампа відчуває більшість жителів Філіппін (68%), Ізраїлю (66%), Нігерії (65%), Кенії (63%) та Гани (54%).Сприйняття США як надійного партнера рухнуло порівняно з 2022 роком. Наприклад, у Канаді цей показник упав з 83% до 35%, а у Швеції – з 83% до 31%. Аналогічні спади зафіксовані в Нідерландах (-47%), Німеччині (-44%), Австралії (-42%), Італії (-39%), Іспанії (-37%), Франції (-35%), Великій Британії (-33%), Польщі (-28%), Південній Кореї (-26%), Малайзії (-24%), Японії (-17%) та Сінгапурі (-17%).Серед країн, більшість населення яких ставиться до США позитивно: Ізраїль (81%), Гана (68%), Нігерія (63%), Кенія (63%), Колумбія (60%), Угорщина (58%), Філіппіни (56%) та Перу (51%).Медіана тих, хто вважає, що США роблять значний або помірний внесок у мир і стабільність у всьому світі, склала всього 35%.

Сенат схвалив ухвалену раніше Палатою представників резолюцію про військові повноваження, яка наказує Дональду Трампу вивести американські збройні сили з зони конфлікту з Іраном, якщо тільки Конгрес не оголосить війну офіційним шляхом. Про це повідомляє CBS News.Ініціативу підтримали 50 сенаторів проти 48. До демократів приєдналися четверо республіканців – Сьюзан Коллінз, Білл Кессіді, Ліза Мурковскі та Ренд Пол.Документ не має юридичної сили, не вимагає підпису президента і має суто символічний характер, слугуючи рідкісним публічним докором діям Трампа з боку законодавців.Для демократів у Сенаті цей успіх став стимулом для просування наступної резолюції сенатора Тіма Кейна, яка вже матиме юридичну силу і в разі ухвалення вимагатиме обов'язкового затвердження або вето з боку Трампа.

Федеральний апеляційний суд у Вашингтоні дозволив адміністрації Трампа знову застосовувати прискорену процедуру депортації на всій території США. Рішення скасовує дію постанови суду нижчої інстанції, який у 2025 році заблокував розширення цієї практики.Раніше прискорена депортація використовувалася переважно щодо мігрантів, затриманих невдовзі після незаконного перетину кордону. Після повернення до Білого дому Трамп розпорядився поширити цю процедуру на всю країну для людей, які не можуть підтвердити щонайменше два роки безперервного проживання у США.Колегія суддів ухвалила рішення більшістю голосів - 2 проти 1, зазначивши, що Конгрес надав виконавчій владі право самостійно визначати масштаби застосування прискореного видворення.Суд також дійшов висновку, що мігрантам має надаватися розумна можливість подати документи про термін проживання в країні, однак повноцінний розгляд справи в імміграційному суді в таких випадках не є обов'язковим.Міністерство внутрішньої безпеки привітало вердикт, назвавши його підтвердженням законності дій адміністрації. Правозахисники, які оскаржували цю політику, попереджають, що вона може призвести до помилкових депортацій людей, які живуть у США багато років і мають міцні зв'язки з місцевими громадами.

Виконувач обов'язків директора Національної розвідки (ODNI) Білл Пулте, призначений Дональдом Трампом, запустив масштабне скорочення штату. Про це повідомляє CNN.За словами джерел CNN, звільнення покликані ліквідувати «глибинну державу» і зачеплять сотні співробітників, водночас найсильніше постраждають Національний контртерористичний центр і Національний центр контррозвідки та безпеки. Керівникам усіх відділів уже доручено скласти рейтингові списки персоналу для скорочення.Топдемократи в Конгресі різко відреагували на те, що відбувається. Конгресмени Марк Ворнер і Джим Гаймс направили Пулте листа, в якому попередили, що масштабні скорочення після вже проведених у 2025 році скорочень «ризикують поставити під загрозу місію організації, створеної після 11 вересня для запобігання новим терактам».«Ураховуючи ваш брак досвіду роботи в розвідувальному співтоваристві, важко уявити, що за такий короткий термін ви вже сформували повністю інформовану думку про те, як скоротити ODNI, не наражаючи на ризик національну безпеку», – зазначили законодавці та закликали утриматися від значних структурних змін без консультацій із Конгресом.

Міністр фінансів Скотт Бессент закликав Дональда Трампа не приймати Володимира Зеленського в Овальному кабінеті, використовуючи на його адресу вкрай різкі та образливі вислови. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на книгу Regime Change репортерів The New York Times Мэггі Хаберман та Джонатана Свона, яка готується до публікації.Згідно з книгою, Бессент у спілкуванні з колегами називав президента України «дрібним покидьком», «дитиною з особливими потребами» та «Містером Біном на креку».Глава Мінфіну рекомендував Трампу не пускати Зеленського до Білого дому доти, доки той не підпише угоду про видобуток корисних копалин.Зустріч усе ж відбулася 28 лютого 2025 року і закінчилася гучним скандалом: Трамп і Джей Ді Венс жорстко розкритикували Зеленського за «невдячність» та відсутність костюма.Також автори книги розкрили ще одну деталь: Бессент у приватних розмовах порівнював Трампа з його головним ідеологічним ворогом – мільярдером Джорджем Соросом, заявивши, що «вони тварини одного виду».

Дипломатичний скандал між США та Італією не вщухає. У суботу Дональд Трамп і прем'єр-міністр Джорджа Мелоні продовжили публічно обмінюватися різкими заявами. Про це повідомляє CBS News.Нагадаємо, що приводом для конфлікту стало інтерв'ю Трампа італійському телеканалу LA7, у якому він заявив, що Мелоні нібито «благала» його про спільну фотографію на саміті G7 у Франції, і що він погодився сфотографуватися лише з «жалю».Італійський прем'єр відкинула ці слова, назвавши їх «повністю вигаданими» і наголосивши, що «ні вона, ні Італія ніколи не просять милостині».У відповідь Трамп розкритикував Мелоні в Truth Social, заявивши про падіння її популярності в Італії через відмову надати американським військовим доступ до італійських аеродромів під час конфлікту з Іраном.Мелоні оперативно відповіла в Instagram, назвавши «постійні, нічим не спровоковані атаки» Трампа безглуздими.«Що стосується моєї популярності, то дружба з вами їй точно не допомогла, але вона і не залежить від відносин із вами. Вона залежить від моєї здатності захищати національні інтереси Італії, і саме це я завжди робила», – написала прем'єр.Вона підкреслила, що використання баз регулюється угодами, які не можна порушувати, і додала:«Італія залишається суверенною державою. У будь-якому разі, моя популярність вас не стосується. Я пропоную вам зосередитися на своїй».

Колишній президент США Барак Обама заявив, що після розв'язаної Дональдом Трампом війни проти Ірану країна повернулася до колишнього статус-кво або навіть опинилася в гіршому становищі. За його словами, Вашингтон витратив мільярди доларів і піддав армію величезному навантаженню заради сумнівного результату. Про це повідомляє NBC News.Обама привітав укладення меморандуму про взаєморозуміння з Іраном, підписаного Трампом у Версалі, проте поставив під сумнів саму доцільність цього конфлікту.Експрезидент нагадав, що ядерна угода 2015 року, укладена його адміністрацією, ефективно стримувала Тегеран, поки Трамп не вийшов із неї у 2018 році. Нинішня ж угода, яка дає переговорникам 60 днів на вироблення постійного договору, не вирішує долю іранської ядерної програми повністю.

Дональд Трамп на авіабазі Ендрюс представив новий президентський літак – розкішний лайнер, переданий урядом Катару. Про це повідомляє CNN.Повітряне судно пофарбували в червоно-біло-сині кольори, повністю відмовившись від традиційної світло-блакитної колірної схеми, запропонованої вперше ще Жаклін Кеннеді.Новий борт покликаний стати «мостом» між двома застарілими Boeing 747-200, які служать як Air Force One з 1990 року, та двома новими літаками, які Boeing доробить приблизно за два роки.Пентагон прийняв катарський літак минулого року. Підготовка до експлуатації зайняла всього кілька місяців, оскільки інтер'єр лайнера не зазнавав змін.

Дональд Трамп в інтерв'ю The Axios Show заявив, що війна з Іраном не виявила жодних меж його влади. На запитання, чого він навчився щодо обмежень президентських повноважень, Трамп відповів: «Я ще не засвоїв цей урок. Я знаю, що вони є, але жодних обмежень немає».Трамп визнав, що пішов на угоду з Іраном задля запобігання глобальній економічній депресії, викликаній можливим дефіцитом нафти через закриття Ормузької протоки.Проте він наполіг на тому, що США «повністю розгромили Іран у військовому плані», а меморандум про взаєморозуміння, який США та Іран підписали напередодні, «імовірно, є безумовною капітуляцією».

Бюджетне управління Білого дому перенаправило $352 млн, призначених зокрема на навчання та набір співробітників Секретної служби, на «заходи безпеки в Білому домі». Про це повідомляє The Washington Post.За даними джерел, ці заходи включають модернізацію Східного крила і, відповідно, будівництво нової бальної зали. Ця сума становить понад 10% річного бюджету відомства.Раніше Дональд Трамп стверджував, що проєкт вартістю $400 млн буде повністю профінансований приватними спонсорами. Проте, підрядник, який курирує роботи, ще в березні повідомив Білому дому, що реальна вартість бальної зали становить $600 млн.

Влада планує до кінця поточного фінансового року (30 вересня) подать до федеральних судів мінімум 250 позовів про позбавлення громадянства США натуралізованих громадян, які народилися за кордоном. Про це повідомляє CBS News.На тлі 24 млн натуралізованих американців 250 справ – цифра невелика, але вона означає величезне зростання масштабів практики, яка раніше була рідкістю.Для порівняння, з 1990 по 2017 рік влада подавала в середньому лише 11 таких заяв на рік. Раніше процедура застосовувалася лише до найзлісніших порушників.Процес позбавлення громадянства технічно складний і потребує схвалення федеральних суддів. У разі перемоги уряду відповідачі втратять усі американські привілеї, повернуться до свого колишнього імміграційного статусу (як правило, до грін-карти) і зіткнуться із загрозою депортації на батьківщину.

Пентагон запускає шестимісячний аналіз структури військ у Європі заради скорочення своєї присутності та передачі лідерства в НАТО європейським союзникам. Про це повідомляє The Washington Post.Вашингтон негайно скорочує кількість активів, які США готові задіяти в кризовій ситуації на континенті. Генсек НАТО Марк Рютте уточнив, що йдеться про зобов'язання на випадок кризи, а не про виведення поточного контингенту.На зустрічі міністрів оборони в Брюсселі шеф Пентагону Піт Хегсет жорстко розкритикував європейські країни. Він заявив, що НАТО занадто довго було «паперовим тигром» і «вулицею з одностороннім рухом».За його словами, замість танків і ППО Європа зосередилася на кліматі, ґендерній рівності та прийомі біженців, допустивши «демілітаризацію» і втративши віру у власну цивілізацію. Хегсет також дорікнув низці союзників за недостатні витрати на оборону та відмову надати бази під час конфлікту США та Ізраїлю з Іраном.Европейські лідери визнають необхідність зміцнення автономії, але просять конкретну «дорожню карту» для будь-якого скорочення військових сил. Міністр оборони Бельгії Тео Франкен уже пообіцяв замістити американські винищувачі та безпілотники своїми силами.

Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) заявило, що ймовірним організатором зірваної атаки на турнір UFC Freedom 250 біля Білого дому був 31-річний уродженець Мексики Абрахам Альварес. За даними відомства, він прибув до США дитиною, залишився в країні після закінчення терміну дії візи, а згодом отримав захист від депортації за програмою DACA.Слідство вважає Альвареса одним із п'яти учасників змови, мішенями якої були президент Дональд Трамп та інші високопосадовці. За версією влади, підозрювані планували атакувати захід за допомогою дронів із вибухівкою, а потім відкрити вогонь по людях, які намагалися залишити місце події.У DHS стверджують, що Альварес відповідав за підготовку, організацію та координацію операції, яку вдалося запобігти ФБР та місцевим правоохоронним органам. Представниця відомства Лорен Біс заявила, що підозрюваний постане перед судом, після чого буде видворений з країни.Федеральні слідчі також перевіряють можливу причетність до змови ще 23 осіб. Обвинуваченим загрожує довічне ув'язнення та штраф до $250 тис.

Дональд Трамп заявив, що волів би не продовжувати північноамериканську торгову угоду USMCA, укладену під час його першого терміну. За його словами, країні буде краще без цього договору, і він готовий піти на його розірвання. Про це повідомляє Axios.Обов'язковий спільний перегляд USMCA має відбутися до 1 липня. Країни мають вирішити, чи продовжувати угоду ще на 16 років.Завдяки угоді USMCA більша частина американської торгівлі захищена від мит, що допомогло згладити економічні збитки від торгової війни Трампа та спростувати найгірші прогнози економістів.Розрив USMCA може стати катастрофою для ключових галузей, які залежать від вільного переміщення комплектуючих через північний та південний кордони США. Компанії роками вибудовували північноамериканські ланцюжки постачань, щоб виробляти товари, зокрема автомобілі, за доступнішою вартістю.

Федеральна резервна система на першому засіданні під головуванням Кевіна Ворша одноголосно зберегла базову відсоткову ставку в діапазоні 3,5%-3,75%. Про це повідомляє CBS News.При цьому регулятор прибрав із риторики формулювання про пом'якшення політики та різко підвищив прогноз інфляції на кінець 2026 року – з 2,7% до 3,6%.Майже половина членів Комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC) висловилася за підвищення ставки наприкінці цього року заради боротьби зі стійко високою інфляцією.Ворш пообіцяв повернути річну інфляцію до цільових 2% – показника, якого в економіці США не було вже понад п'ять років.